Вівторок, 23.07.2019, 20:25
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Меню сайту
Форма входу
Статистика
Сегодня сайт посетило
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
 Шляхи підвищення учнівського самоврядування

Шляхи підвищення активності та ролі учнівського самоврядування.

Мета: розглянути шляхи підвищення активності та ролі учнівського самоврядування; виховувати відповідальність; формувати громадянську позицію.

 Важливим критерієм ефективності учнівського самоврядування є послідовне збагачення життєвих цілей і внутрішнього духовного світу кожного члена колективу через привабливість соціально значимих ініціатив, емоційну єдність усіх його членів. Під цим кутом зору треба розглядати діяльність учителів, їхній характер дій щодо змісту й результативності ініціативного учнівського самоврядування.

1.    Надання учням більшої самостійності в організації колективної діяльності.

2.    Активне залучення учнів до всіх сфер життя учнівського колективу.

3.    Поєднання самодіяльності дітей з наданням допомоги дорослими.

4.    Збагачення життєвих цілей і внутрішнього духовного світу кожного члена колективу засобами привабливості соціально-колективних ініціатив.

5.    Надання учням реальних прав і обов'язків.

6.    Повага педагогів до самостійних думок і рішень учнівського самоврядування, його органів.

7.    Відкриття справжніх лідерів, залучення їх до активної громадської діяльності. Реалізація в перспективі принципу: жодного підлеглого - усі відповідальні.

8.    Кваліфікована, тактовна педагогічна допомога представникам учнівського активу.

9.    Розширення       меж       гласності       учнівського самоврядування, відкритий характер роботи всіх органів учнівського самоврядування.

Педагог сприяє реалізації зазначених завдань за умови постановки цілей перед дитячим колективом, не нав'язуючи власного рішення, а розглядаючи самоврядування як школу підготовки юних організаторів, управлінців; спонукає всіх членів колективу брати участь в обговоренні завдань; застосовує практику переходу колективу від простих справ до дедалі складніших з урахуванням творчих можливостей колективу; не приймає рішення без обговорення всіх запропонованих учнями альтернатив.

Потрібно доручати підліткам серйозні справи, адже громадська інфантильність призводить до інтелектуальної обмеженості.

Тому головне завдання учнівського самоврядування - виховувати взаємини, за яких особистість вже в підлітковому віці безпосередньо спілкувалася б із суспільством, відчувала б себе активним учасником громадського життя. З метою реалізації зазначеного вище завдання можна розробити заповіді учнів школи, враховуючи специфіку навчально-виховного процесу.

Отже, основною ланкою у становленні виховного колективу є учнівське самоврядування – самодіяльна організація дитячого життя в школі. Воно уособлює демократичну та самодіяльну атмосферу, захищає й забезпечує права всіх учасників колективу, сприяє формуванню у них громадянськості, організаторських якостей, допомагає педагогічному колективу в проведенні різноманітних заходів, виступає їх ініціатором. Загалом учнівське самоврядування є незамінним помічником педагогів.

Вироблення доцільних форм організації процесу навчання і виховання дітей і накопичення корисних знань про самоврядування здійснювалися людством з незапам'ятних часів. До нас дошли відомості про прогресивну діяльність багатьох педагогів старовини, чиї думки, висновки з практики освітньої діяльності, вислови і ідеї виконували роль складових частинок у створенні теорії шкільного самоврядування. До неї по праву увійшли вислови Платона у вихованні через позитивний приклад, Аристотеля – про тісний зв'язок фізичного, етичного і розумового виховання, принципи гуманістичної педагогіки Вітторіно да-Фельтре та ідеї Томаса Мора та ін.

З погляду вікових психологічних особливостей для підліткового віку характерна підвищена сприйнятливість до соціальних явищ; для нього необхідне визнання, повинна бути наявність мотивації на взаємодію в групі; дитина готова до змін, відчуває потребу в своїх досягненнях і своєму самовизначенні.

З погляду педагогів, участь у шкільному самоврядуванні або в діяльності громадської організації сприяє формуванню громадянської позиції і ціннісного відношення до себе й інших; дозволяє учням підвищити соціальну компетенцію; розвивати соціальні навички поведінки і установок на самостійне ухвалення рішення соціальних проблемних ситуацій.

Педагог, що працює з підлітковими об'єднаннями, повинен пам'ятати, що: не можна підміняти підлітків там, де вони самі можуть справитися; необхідно мати витримку, терпіння і готовність підтримувати ідеї дітей, ініціативи, спиратися на них; важливо уміти поважати рішення дітей і допомагати їм їх реалізовувати; потрібно уникати прямого натиску, навіть тоді, коли думки і дії дітей здаються помилковими; старатися роз'яснювати, переконувати; навчитися бачити не тільки зовнішню сторону, явні прояви всіх і кожного, але й дізнаватися ціннісні уявлення, спонукальні мотиви, очікування, інтереси, настрої для створення умов самореалізації і саморозвитку підлітків.

Демократизація життя неможлива без молоді. Важливість проблеми залучення молодих людей до суспільно-політичного життя сьогодні усвідомлюють й успішно розв'язують в багатьох демократичних країнах. І як відомо, не остання роль у цьому належить практичному навчанню ( зокрема, виконанню проектів) за активного сприяння органів влади, місцевого самоврядування, громадських організацій. Сподіваємося, що в Україні виховання громадянина врешті стане справою не тільки школи, а й органів державної влади, депутатів, громадськості.

Можливості самоврядування передбачають сформованість у свідомості вихованців намірів і умінь безконфліктного життя у суспільстві, поваги до прав і свобод кожної особи. В умовах таких явищ, як нетерпимість, расові, релігійні і етнічні конфлікти, саме в період активного формування свідомості треба закласти основи для безконфліктного співжиття

Самоврядування сприяє: виявленню та розвиткові організаційних навичок; формування в учнів відповідальності, принциповості, ініціативності.

Учнівське самоврядування повинно задовольняти основні вимоги до виховного процесу розвитку творчих здібностей учня:

– гуманізація і демократизація: виховний вплив підпорядковується завданням формування громадянина України, а цей аспект включає високий рівень інтелекту та культури, розвиток творчих задатків особистості, виховання людяності, доброти та інших моральних чеснот;

– зв'язок виховання з реальним життям: робота органів самоврядування повинна передбачати участь у суспільно корисній праці, проведення організаторських акцій на здійснення загально-шкільних традиційних заходів тощо;

– виховання особистості в колективі в ході спільної діяльності: майбутній громадянин повинен бачити себе у соціумі, уміти реально оцінити себе, жити у колективі, навчити створювати його атмосферу, враховуючи думки меншості, шукати шляхи до консенсусу;

– єдність вимог і поваги до особистості: учень повинен відчувати, що вимоги до нього базуються на вірі в його можливості, на впевненості у його силах, на турботі про поступальний розвиток його особистості.

Органи самоврядування виконують три основні функції: організаторську, комунікативну, гностичну.

Copyright MyCorp © 2019
Мова
КАЛЕНДАР
«  Липень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031
Годинник